Числівник — самостійна частина мови, яка означає число, кількість або порядок предметів при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий? Наприклад: шість, сорок один, десятий.
Зауважте! Не треба плутати числівники з іншими частинами мови, які мають числове значення: двійка, десяток, сотня, половина, третина, чверть — іменники, триповерховий, поодинокий, парний — прикметники, утроє, двічі, по-перше — прислівники, подвоїти, розполовинити — дієслова.
Слова мало, багато в сполученні з іменниками — назвами предметів та осіб — є числівниками (мало книжок, багато студентів,), у сполученні з дієсловами — прислівниками (мало знати, багато читати).
Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками
Кількісні (скільки?) | Порядкові (котрий?) | |||
Власне кількісні | Дробові | Збірні | Неозначено-кількісні | |
два,сто п’ять, мільйон | півтора, три п’яті,дві цілі і одна друга | двоє, обидва, семеро | багато, кілька, кільканадцять | перший, двадцять третій, сотий |
Розряди числівників за будовою
Прості | Складні | Складені |
три, десять, сорок | дванадцять, тридцять, шістсот | сто вісімдесят сім |
Відмінювання власне кількісних, збірних і неозначено-кількісних числівників
1. Числівник один змінюється за родами, числами, відмінками, як займенник той.
Чол. р. | Сер. р. | Жін. р. | Мн. | |
Н. | один | одне, одно | одна | одні |
Р. | одного | однієї, одної | одних | |
Д. | одноу | одній | одним | |
Зн. | Н. або Р. | одне, одно | одну | Н. або Р. |
Ор. | одним | однією, одною | одним | |
М. | (на) одному | (на) одній | (на) одних |
2. Числівники два, обидва, обидві, обоє, три, чотири, багато, кілька відмінюються за зразком числівника два.
Н. | два, дві |
Р. | двох |
Д. | двом |
Зн. | Н. або Р. |
Ор. | Двома |
М. | (На) двох |
Зауважте! Числівники чотири та багато в орудному відмінку мають лише закінчення -ма (чотирма, багатьма, а не чотирьома, багатьома).
Числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають форми обох, обом, обома.
3. Числівники від п’яти до тридцяти та кільканадцять відмінюються, як п’ять.
Н. | п’ять (п’ятеро) | сім | вісім |
Р. | п’яти (п’ятьох) | семи (сімох) | восьми (вісьмох) |
Д. | п’яти (п’ятьом) | семи (сімом) | восьми (вісьмом) |
Зн. | п’ять (п’ятьох) | сім (сімох) | вісім (вісьмох) |
Ор. | п’ятьма (п’ятьома) | сьома (сімома) | вісьма (вісьмома) |
М. | на)п ‘яти (п ‘ятьох) | (на) семи (сімох) | (на) восьми (вісьмох) |
Зауважте! Збірні числівники можна утворити лише від числівників два-двадцять і тридцять (двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо^ п’ятеро тощо). За відмінювання вони втрачають суфікс -ер(о) і мають у непрямих відмінках такі самі форми, як і власне кількісні числівники. Збірні числівники можуть мати пестливе значення (двійко, трійко).
4. У складних числівниках п’ятдесят-вісімдесят, кількадесятвідмінюється лише друга частина (за зразком числівника п’ять).
Н. | п’ятдесят |
Р. | п’ятдесяти (п’ятдесятьох) |
Д. | п’ятдесяти (п’ятдесятьом) |
Зн. | п’ятдесят (п’ятдесятьох) |
Ор. | п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) |
М. | п’ятдесяти (п’ятдесятьох) |
5. Числівники сорок, дев ‘яносто, сто в усіх відмінках, крім називного та знахідного, мають закінчення -а.
Н., Зн. | сорок | дев’яносто | сто |
Р., Д., Ор., м. | сорока | девяноста | ста |
6. У складних числівниках від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот відмінюються обидві частини. Паралельні форми має лише форма орудного відмінка.
Н. | двісті | чотириста | шістсот |
Р. | двохсот | чотирьохсот | шестисот |
Д. | двомстам | чотирьомстам | шестистам |
Зн. | двісті | чотириста | шістсот |
Ор. | двомстами | чотирмастами | шістьмастами, шістьомастами |
М. | (на) двохстах | (на) чотирьохстах | (на) шестистах |
7. Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як відповідні іменники.
Зауважте! У кількісних складених числівниках відмінюється кожне слово за своїм типом відмінювання, до того ж варто пам’ятати про паралель^ ні форми: двадцяти п’яти, двадцятьох п’ятьох (а не двадцятьох п’яти).
Відмінювання порядкових числівників
Порядкові числівники змінюються, як прикметники, за родами, відмінками, числами. У складних порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: сто двадцять восьмий, сто двадцять восьмого, сто (двадцять восьмому тощо.
Відмінювання дробових числівників
У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий, до того ж при чисельнику два, три, чотири знаменник стоїть у називному відмінку множини (дві треті, чотири сьомі (частини), а після п’ять і далі — у формі родового відмінка множини (п’ять шостих, вісім десятих).
Н. | дві треті |
Р. | двох третіх |
Д. | двом третім |
Зн. | дві треті |
Ор. | двома третіми |
М. | (на) двох третіх |
Дробові числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Зв’язок числівника з іменником
- Числівник один (одна, одно, одне, одні) узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: одна презентація, одне озеро, одні двері.
- Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменником в називному відмінку множини: два програмісти, три будинки, чотири помаранчі.
- Після числівника п’ять і більше іменник уживається в родовому иідмінку множини: п’ять моніторів, шість зошитів.
- Іменники при складених числівниках уживаються в тому відмінку, якого вимагає останнє слово: сто один стіл, сто три столи, сто десять столів.
- Після дробових числівників іменник уживається в родовому відмінку однини: одна друга торта, дві цілі й одна третя тонни.
Зауважте! При числівнику з іменником, який має числове значення, іменник узгоджується з числівником: п’ять з половиною кілограмів, два з третиною апельсини.
6. Числівник півтора узгоджується з іменником чоловічого або середнього роду в родовому відмінку однини, а числівник півтори — з іменником жіночого роду в родовому відмінку однини: півтора місяця, півтори тонни.
7. Збірні числівники вживаються з іменниками, які:
— є назвами істот чоловічого роду: п’ятеро лікарів, четверо вовків]
— належать до IV відміни: троє поросят, семеро козенят;
— є назвами неістот середнього роду: троє імен;
— є множинними іменниками: троє дверей, четверо воріт.
Позначення часу
Для позначення конкретної години використовуємо порядкові числівники: дванадцята година, о п’ятій годині.
На позначення половини використовуємо прийменник на. nie на шосту, о nie на третю.
Котра година? | |
10.00 | десята година |
10.30 | пів на одинадцяту |
10.15 | десята година п’ятнадщть хвилин, п’ятнадцять хвилин по десятій, п’ятнадцять хвилин на одинадцяту, чверть по десятій, чверть на одинадцяту |
10.45 | за п’ятнадцять одинадщта, за чверть одинадцята, чверть до одинадцятої |