Понедельник, 06.05.2024, 13:24

Освіта на базі Гімназії №2 ВМР

Неофіційний сайт школи. Автор - Кренцін Михайло

Меню сайту
Наше опитування
Чи знаєте ви хоч одну мову програмування?
Всего ответов: 1
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0





Яндекс.Метрика
Форма входу
Пошук
Календар
«  Май 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту
  • Сайт школи-гімназії №2
  • Центр розвитку школярів в Інтернеті
  • Сайт інтернет олімпіад ФМГ№17
  • Система перевірки знань
  • Програмування та радіотехніка - Мішатронік
  • ВРЦОЯО - ЗНО
  • Лабораторія інформаційно-комунікаційних технологій
  • ДПА
  • Вивчення інформатики
  • Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
  • Обласний центр технічної творчості учнівської молоді (ОЦТТУМ)
  • Освітній портал
  • НОУ "Интуит"
  • Погода у Вінниці

    ЧИСЛІВНИК

     

    Числівник — самостійна частина мови, яка означає число, кількість або порядок предметів при лічбі й відповідає на питання скільки? ко­трий? Наприклад: шість, сорок один, десятий.

    Зауважте! Не треба плутати числівники з іншими частинами мо­ви, які мають числове значення: двійка, десяток, сотня, половина, третина, чверть — іменники, триповерховий, поодинокий, пар­ний — прикметники, утроє, двічі, по-перше — прислівники, подвої­ти, розполовинити — дієслова.

    Слова мало, багато в сполученні з іменниками — назвами предметів та осіб — є числівниками (мало книжок, багато студентів,), у сполученні з дієсловами — прислівниками (мало знати, багато читати).

     

    Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками

    Кількісні (скільки?) Порядкові (котрий?)
    Власне кількісні Дробові Збірні Неозначено-кількісні
    два,сто п’ять, мільйон півтора, три п’яті,дві цілі і одна друга двоє, обидва, семеро багато, кілька, кілька­надцять перший, двадцять третій, сотий

     

    Розряди числівників за будовою

    Прості Складні Складені
    три, десять, сорок дванадцять, тридцять, шістсот сто вісімдесят сім

     

    Відмінювання власне кількісних, збірних і неозначено-кількісних числівників

    1. Числівник один змінюється за родами, числами, відмінками, як займенник той.

      Чол. р. Сер. р. Жін. р. Мн.
    Н. один одне, одно одна одні
    Р. одного однієї, одної одних
    Д. одноу одній одним
    Зн. Н. або Р. одне, одно одну Н. або Р.
    Ор. одним однією, одною одним
    М. (на) одному (на) одній (на) одних

    2. Числівники два, обидва, обидві, обоє, три, чотири, багато, кілька відмінюються за зразком числівника два.

    Н. два, дві
    Р. двох
    Д. двом
    Зн. Н. або Р.
    Ор. Двома
    М. (На) двох

    Зауважте! Числівники чотири та багато в орудному відмінку мають лише закінчення -ма (чотирма, багатьма, а не чотирьома, багатьома).
    Числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають форми обох, обом, обома.

    3. Числівники від п’яти до тридцяти та кільканадцять відміню­ються, як п’ять.

    Н. п’ять (п’ятеро) сім вісім
    Р. п’яти (п’ятьох) семи (сімох) восьми (вісьмох)
    Д. п’яти (п’ятьом) семи (сімом) восьми (вісьмом)
    Зн. п’ять (п’ятьох) сім (сімох) вісім (вісьмох)
    Ор. п’ятьма (п’ятьома) сьома (сімома) вісьма (вісьмома)
    М. на)п ‘яти (п ‘ятьох) (на) семи (сімох) (на) восьми (вісьмох)

     Зауважте! Збірні числівники можна утворити лише від числівників два-двадцять і тридцять (двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо^ п’ятеро тощо). За відмінювання вони втрачають суфікс -ер(о) і мають у непрямих відмінках такі самі форми, як і власне кількісні числівники. Збірні числівники можуть мати пестливе значення (двійко, трійко).

    4. У складних числівниках п’ятдесят-вісімдесят, кількадесятвідмінюється лише друга частина (за зразком числівника п’ять).

    Н. п’ятдесят
    Р. п’ятдесяти (п’ятдесятьох)
    Д. п’ятдесяти (п’ятдесятьом)
    Зн. п’ятдесят (п’ятдесятьох)
    Ор. п’ятдесятьма (п’ятдесятьома)
    М. п’ятдесяти (п’ятдесятьох)

    5. Числівники сорок, дев ‘яносто, сто в усіх відмінках, крім назив­ного та знахідного, мають закінчення -а.

    Н., Зн. сорок дев’яносто сто
    Р., Д., Ор., м. сорока девяноста ста

    6. У складних числівниках від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот відмінюються обидві частини. Паралельні форми має лише форма орудного відмінка.

    Н. двісті чотириста шістсот
    Р. двохсот чотирьохсот шестисот
    Д. двомстам чотирьомстам шестистам
    Зн. двісті чотириста шістсот
    Ор. двомстами чотирмастами шістьмастами, шістьомастами
    М. (на) двохстах (на) чотирьохстах (на) шестистах

    7. Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як відповідні іменники.

    Зауважте! У кількісних складених числівниках відмінюється кожне слово за своїм типом відмінювання, до того ж варто пам’ятати про паралель^ ні форми: двадцяти п’яти, двадцятьох п’ятьох (а не двадцятьох п’яти).

     

    Відмінювання порядкових числівників

    Порядкові числівники змінюються, як прикметники, за родами, від­мінками, числами. У складних порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: сто двадцять восьмий, сто двадцять восьмого, сто (двадцять восьмому тощо.

     

    Відмінювання дробових числівників

    У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий, до того ж при чи­сельнику два, три, чотири знаменник стоїть у називному відмінку мно­жини (дві треті, чотири сьомі (частини), а після п’ять і далі — у формі родового відмінка множини (п’ять шостих, вісім десятих).

    Н. дві треті
    Р. двох третіх
    Д. двом третім
    Зн. дві треті
    Ор. двома третіми
    М. (на) двох третіх

    Дробові числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

    Зв’язок числівника з іменником

    1. Числівник один (одна, одно, одне, одні) узгоджується з іменни­ком у роді, числі, відмінку: одна презентація, одне озеро, одні двері.
    2. Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменником в називно­му відмінку множини: два програмісти, три будинки, чотири помаранчі.
    3. Після числівника п’ять і більше іменник уживається в родовому иідмінку множини: п’ять моніторів, шість зошитів.
    4. Іменники при складених числівниках уживаються в тому відмінку, якого вимагає останнє слово: сто один стіл, сто три столи, сто десять столів.
    5. Після дробових числівників іменник уживається в родовому від­мінку однини: одна друга торта, дві цілі й одна третя тонни.

    Зауважте! При числівнику з іменником, який має числове значен­ня, іменник узгоджується з числівником: п’ять з половиною кілограмів, два з третиною апельсини.

    6. Числівник півтора узгоджується з іменником чоловічого або середнього роду в родовому відмінку однини, а числівник півтори — з іменником жіночого роду в родовому відмінку однини: півтора місяця, півтори тонни.

    7. Збірні числівники вживаються з іменниками, які:

    — є назвами істот чоловічого роду: п’ятеро лікарів, четверо вовків]
    — належать до IV відміни: троє поросят, семеро козенят;
    — є назвами неістот середнього роду: троє імен;
    — є множинними іменниками: троє дверей, четверо воріт.

     

    Позначення часу

    Для позначення конкретної години використовуємо порядкові чис­лівники: дванадцята година, о п’ятій годині.

    На позначення половини використовуємо прийменник на. nie на шосту, о nie на третю.

      Котра година?
    10.00 десята година
    10.30 пів на одинадцяту
    10.15 десята година п’ятнадщть хвилин, п’ятнадцять хвилин по деся­тій, п’ятнадцять хвилин на одинадцяту, чверть по десятій, чверть на одинадцяту
    10.45 за п’ятнадцять одинадщта, за чверть одинадцята, чверть до одинадцятої

     

    Єдина Країна! Единая Страна!