ДІЄПРИСЛІВНИКДієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, що називає додаткову дію або стан і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? (готуючи, змалювавши). Дієприслівник має граматичні ознаки дієслова й прислівника.
Творення дієприслівників недоконаного та доконаного виду
Зауважте! Не треба плутати дієприслівники з дієприкметниками в називному відмінку множини. Дієприкметники мають закінчення -і, відповідають на питання які? У дієприслівникових суфіксах завжди пишеться и: сяючЩ (дієприкметник) вогні — сяючи вогнями (дієприслівник). Дієприслівниковий зворот і одиничний дієприслівник Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні, незалежно від позиції, завжди виконує роль відокремленої обставини, а тому виділяється комами: Відлітаючи у вирій, курличуть у синьому небі журавлі. Одиничний дієприслівник у реченні теж відокремлюється комами: Співаючи, ідуть дівчата. Не відокремлюється комами: Зауважте! Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа присудком.
Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.
|