Приголосні д, т, з, с, л, н, ц, р, якщо далі йдуть ь, і, є, ю, я, стають м’якими (позначаються в транскрипції знаком ‘ ): зорі [зор‘і]_у сіль [с‘іл‘], лялька [л‘ал‘ка].

Усі інші приголосні, а саме:

— губні [б, п, в, м, ф]
— шиплячі [ж, ч, ш, дж];
— задньоязикові [ґ, к, х] і гортанний [г];

перед ь ніколи не стоять, а перед і, є, ю, я стають лише пом’якшеними (позначаються в транскрипції знаком ‘):
вітер [в’іте^ир], бязь [б'аз'].

Усі м’які приголосні мають тверді відповідники (як подано в таблиці), крім [й], який завжди м’який.

Фонетична транскрипція

Слово (речення), що транскрибується, береться в квадратні дужки. [музи^ека ].
Літери я, ю, є, ї, ь та апостроф у транскрипції не вживаються.
Подовжені приголосні позначаються двокрапкою: знання [знан:а].
Усі слова пишуться з малої літери: Одеса [одеса].
Якщо слово має більше ніж один склад, ставиться наголос.

Алфавіт

Алфавіт — сукупність літер, прийнятих у системі будь-якої мови й розміщених в усталеному порядку.

Літера	Назва	Літера	Назва	Літера	Назва	Літера	Назва
Аа	а	Зз	зе	Оо	0	Чч	че
Бб	бе	Ии	и	Пп	пе	Шш	ша
Вв	ве	Іі	і	Рр	ер	Щщ	ща
Гг	ге	ї ї	ї	Сс	ес	Ьь	м’який знак
Ґґ	ге	Й	йот	Тт	те	Юю	ю
Дд	де	Кк	ка	Уу	У	Яя	я
Ее	е	Л л	ел	Фф	еф
Єє	є	М м	ем	Хх	ха
Жж	же	Нн	єн	Цц	це

Співвідношення звуків і літер

Більшість літер позначає один звук. Однак в окремих випадках одна літера може позначати два звуки або кілька літер передають один звук.

Літери	Позначають звуки	Приклади
ї	завжди два звуки [йі]	їжак [йіжак], від'їзд [відйізд]
щ	завжди два звуки [шч]	дощ [дошч], щука [шчука]
я, ю, є	Два звуки [йа] [йу] [йе] : - на початку слова - після голосного - після апострофа - після ь	юнак [йунак] заява [зайава] м'яч [мйач] грильяж [гриел'йаж]
я, ю, є	один звук [а] [у] [е] і м'якість або пом'якшення попереднього приголосного	сяйво [с'айво] бювет [б'увет]
буквлсполуки дж, дз	один звук [дж], [дж], якщо належать до однієї морфеми	джміль [джм'іл'] дзьоб [дз'об]
буквлсполуки дж, дз	два звуки [д] і [ж], [д] і [з], якщо належать до різних морфем	[п'ідзеимел':а]
м'який знак	указує на м'якість попереднього приголосного (не є звуком)	кінь [к'ін']

Основні норми вимови (орфоепічні норми)

	Норма літературної вимови	Приклад
Голосні	ненаголошені [е], [и] вимовляємо як е, наблиижене до и [ие]	сестра [сеистра], зима [зиема]
	ненаголошений о вимовляємо як [оу] лише перед складом з наголошеним у або і	кожух [коужух], собі [соубі]
Приголосні	[д], [т], [з], [с], [л], [н], [ц] перед наступним м'яким або пом'якшеним стають м'якими	честь [чест'], цвях [ц'в'ах]
	дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко	стежка [стeжка], гриб [гриб]
	оглушення [г] відбувається в словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю та похідних	[лeхко], [вохко], [піхті] [к'іхті], [д'охту]
	глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко	вокзал [воґзал], просьба [проз'ба]

За швидкої вимови в префіксах кінцевий [з] перед глухим приголосним може частково оглушуватися: розклад [розклад] і [рoсклад].

Особливості вимови груп приголосних

Орфографічний запис	Вимова	Приклад
-ться	[ц:а]	живеться [жиевец:а]
-шся	[с:а]	журишся [журиес:а]
-жці	[зці]	книжці [кнйзці]
-шці	[сці]	товаришці [товариесці]
-чці	[ц:і]	дочці [доц:і]
-тч-	[ч:]	Вітчизна [в'іч: йзна]
-тці	[ц:і]	квітці [кв'іц:і]
зж-	[ж:]	зжати [ж.ати]

Найпоширеніші випадки чергування звуків

Чергування голосних		Чергування приголосних
Звуки, що чергуються	Приклади	Звуки, що чергуються	Приклади
е — і	сіль — солі, летіти — політ	г-ж-з	нога — ніжка — нозі
е — о	чернетка — чорний	х — ш — с	вухо — вушко — у вусі
а — о	скакати — скочити	к — ч — ц	рука — ручка — руці
е — и	зберу — збирати	д — дж	садити — саджу
и — і	сидіти — сісти	т — ч	світити — свічу
(нуль звука)	тиждень — тижня, вікон — вікно	губний — губний + л	ловити — ловлю, графити — графлю

Уживання у — в, і — й

Літера	Пишемо	Приклади
у	між двома приголосними	відпочив у санаторії
	перед наступними в, ф та звукосполученнями хв, св, те, льв й іншими важкими для вимови звуками, навіть якщо попереднє слово закінчується на голосний	у світі, у Львові
	на початку речення	Учителька мило усміхнулася.
	між голосними	крига в ополонці
в	на початку речення перед голосним	В океані рідного народу відкривай духовні острови.
	якщо попереднє слово закінчується на в, то перед наступним голосним уживаємо прийменник, префікс в, а не у	працював в Уругваї
	між двома приголосними	мир і спокій
	на початку речення	І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю.
і	при зіставленні або протиставленні понять	червоне і чорне
	перед словом, що розпочинається на й, я, ю, є, ї	Ольга і Йосип
	після паузи (на письмі — розділового знака)	Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею
й	в інших випадках	в інших випадках

У деяких словах чергування у — в неможливе, бо слово починає змінювати або втрачати лексичне значення: вдача — удача, вправа — управа, Угорщина тощо.

Склад. Наголос

Склад — частина слова, яку вимовляємо одним поштовхом видихуваного повітря (кни-гар-ня, ко-а-лі-цій-ний).

У слові стільки складів, скільки й голосних звуків. Склади бувають відкриті (закінчуються на голосний: кра-ї-на) і закриті (закінчуються на приголосний: ін-вен-тар-ний).

Наголос — виділення силою голосу певного складу в слові. Здебільшого слово має один наголос. В українській мові наголос рухомий (може переміщуватися зі зміною слова: книжка — книжки), вільний (наголошеними можуть бути різні за порядком склади: місяць, життя , огірок).

Деякі слова мають подвійний наголос: байдуже, завжди, корисний, мабуть, помилка, простий, також.

Освіта на базі Гімназії №2 ВМР

Неофіційний сайт школи. Автор - Кренцін Михайло