|
Іван Франко (1856-1916) Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові. Збірки: - «В поті чола» (1890) - «Зів’яле листя» (1896) - «Мій Ізмарагд» (1897) - «Галицькі образки» (1897) - «Смерть Каїна» (1889) - «Іван Вишенський» (1900) - «Із днів журби» (1900) - «Semper tiro» (1906) - «Давнє і нове» (1911) Твори: - поема «Мойсей» (1905) - повість «Boa constrictor» (1878) - соціальний роман «Борислав сміється» (1882) - історичну повість «Захар Беркут» (1882) - дитячий твір «Лис Микита» (1890) - роман «Для домашнього вогнища» (1892) - соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893) - дитячий твір «Абу-Касимові капці» (1895) - роман «Основи суспільности» (1895) - роман «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.) - та інші. |
