Назва | Визначення | Приклад |
---|---|---|
Епітет | Художнє означення | сизий орел, червона калина, битий шлях |
Алегорія | Інакомовлення; спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями | Під алегоричним образом Бджоли в байці Г. Сковороди розуміємо людину, яка працює за покликанням і дістає від цього задоволення. |
Порівняння | Художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього подібним | Москва, як ріка, загасає … |
Паралелізм | Паралельне зображення явищ із різних сфер життя, показ одних явищ на фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії | Розвивайся й ти, сухий дубе, — Завтра мороз буде; Убирайся, молодий козаче, — Завтра поход буде. |
Оксиморон | Поєднання непоєднуваних понять | Веселий цвинтар. Рідна чужина |
Метонімія | Заміна частини цілим або навпаки. | золото у вухах - золоті сережки чи сережки з золота; читати Франка — читати твори Франка; Харків вітав переможців — люди, які мешкають у Харкові, вітали переможців. |
Синекдоха | Кількісна метонімія, заміна однини множиною або навпаки | Тяжко зароблена наша копійка. Полем не ішла, а бігла страшна селянська сила й топтала босими ногами буряки. |
Перифраз | Усталений образний вислів | Кобзар. Чорне золото – нафта. |
Гіпербола | Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження | Твій усміх зорі всі почули |
Літота | Художнє применшення | О принесіть як не надію, то крихту рідної землі |
Метафора | Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються; слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з предметом, на який вказує це слово; перенесення |
"Досі сниться метелиця маю, завірюха херсонських вишень...": метелиця і завірюха — метафори, оскільки означують не прихід зими (в прямому значенні), а в переносному для посилення враження від цвітіння вишень. |
Персоніфікація | Уособлення; перенесення ознак живого предмета на неживий |
Сонце всміхається, дощ іде. |
Риторичні питання, оклики | Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді | Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся! |
Анафора | Єдинопочаток | Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити… |
Епіфори | Єдність кінцівок | — У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий.— У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, - Відрубаємо — і ти будеш щасливий. |
Градація | Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили | Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями |
Антитеза | Протиставлення | Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. |
Інвектива | Різке обвинувачення | |
Панегірик | Різке звеличення | похвальна промова на урочистих усенародних зборах |
Інверсія | Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. | Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? |
Алітерація | Повторення приголосних звуків | Хмари хмарять хвилі — Сумно сам я, світлий сон... Тінь там тоне, тінь там десь… |
Звуконаслідування | Використання слів, зокрема й вигуків, фонетично близьких до природних звуків | А я у гай ходила по квітку ось яку а там дерева люлі і все отак зозулі ку-ку |
Асонанс | Повторення голосних звуків | І день іде, і ніч іде. Не милуй мене шовково, Ясно-соколово |