Народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї.

Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові.

В салоні тітки К. П. Мардовіної в Орлі познайомилася з майбутнім своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом О. В. Маркевичем.

Проживаючи в 1851 — 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині вивчила життя, культуру, мову українського народу.

Пізніше у Петербурзі у 1859 вона вже як автор збірки «Народні оповідання» потрапляє в коло видатних літераторів.

У 1859 — 1867 рр. перебуває за кордоном, де знайомиться з видатними людьми.

Після повернення з-за кордону зближується з видавцями «Отечественных записок», веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади.

У 1867 — 1878 рр. найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста.

Виступає Марко Вовчок і як критик, редактор петербурзького журналу „Переводы лучших иностранных писателей“.

24 травня 1870-го року Марко Вовчок підписала контракт з петербурзьким видавцем Звонарьовим про укладання нею та редагування ілюстрованого місячника „Переводы лучших иностранных писателей“.

Скликаний третейський суд з 19 літераторів визнав Вовчок винною у плагіаті.

Після цього випадку, який осоромив письменницю, вона переїхала жити в глушину — в маєток своїх знайомих у Тверській губернії.

Померла 28 липня 1907р.

Твори:

- дві книги „Народних оповідань“ (1857 — перший том, 1862 — другий том)

- соціальна повість „Інститутка“ (1859–1861)

- оповідання:

• „Чари“
• „Максим Гримач“
• „Данило Гурч“

- історичні казки-повісті:

• „Кармелюк“
• „Дев’ять братів і десята сестриця Галя“
• „Невільничка“
• „Гайдамаки“
• „Сава Чалий“

- повісті

• „Три долі“
• „Павло Чорнокрил“
• „Сестра“
• „Дяк“

- збірка російською мовою „Рассказы из русского народного быта“

- повісті:

• „Тюлевая баба“
• „Записки причетника“

- близько ста перекладів і двохсот книг