Четверг, 02.05.2024, 14:45

Освіта на базі Гімназії №2 ВМР

Неофіційний сайт школи. Автор - Кренцін Михайло

Меню сайту
Наше опитування
Який ваш найулюбленіший предмет?
Всего ответов: 5
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0





Яндекс.Метрика
Форма входу
Пошук
Календар
«  Май 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту
  • Сайт школи-гімназії №2
  • Центр розвитку школярів в Інтернеті
  • Сайт інтернет олімпіад ФМГ№17
  • Система перевірки знань
  • Програмування та радіотехніка - Мішатронік
  • ВРЦОЯО - ЗНО
  • Лабораторія інформаційно-комунікаційних технологій
  • ДПА
  • Вивчення інформатики
  • Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
  • Обласний центр технічної творчості учнівської молоді (ОЦТТУМ)
  • Освітній портал
  • НОУ "Интуит"
  • Погода у Вінниці

    Михайло Коцюбинський

    Сонцепоклонник

    (1864-1913)

     Народився 17 вересня 1864 у Вінниці.

    Віддали до початкової школи (1875 — 1876).

    Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880).

    Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася.

    У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором.

    Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».

    У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії.

    Потім працював у Криму.

    Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі.

    В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником.

    Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину.

    1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби.

    Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз.

    Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало.

    Твори:

    • Харитя (1891)
    • На віру. Повість (1891)
    • Маленький грішник (1893)
    • Помстився (1893)
    • Казка «Хо» (1894)
    • На крилах пісні (1895)
    • Для загального добра (1895)
    • Відьма. (1898)
    • По-людському (1900)
    • Дорогою ціною (1901)
    • На камені (1902)
    • етюд «Цвіт яблуні»(1902)
    • Під мінаретами (1904)
    • Сміх (1906)
    • Він іде! (1906)
    • Persona grata (1907)
    • В дорозі (1907)
    • Intermezzo (1908)
    • Дебют (1909)
    • Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910)
    • Сон (1911)
    • Тіні забутих предків (1911)
    • Подарунок на іменини (1912)
    • Хвала життю (1912)
    • Pack-storm
    • Нюренберзьке яйце
    • Ранок у лісі
    • Сім’я Равлюків

     

    Єдина Країна! Единая Страна!