Трагічний адепт революції

  «Я належу до того художнього напрямку, який зараз не в моді, — я…романтик!
Саме звідси йде розхристаність і зворушливість шукання самого себе.»

Народився 19 грудня 1893 р. в с. Тростянці в родині вчителів.

Навчався в Охтирській гімназії, але атестата не одержав за пропаганду української мови.

1914-1917 р. — на фронті.

У 1919 р. став членом КП(б)У.

Працював у журналі та видавництві «Червоний шлях».

Стає співзасновником «Гарту», а потім ВАПЛІТЕ, яку очолив.

У 1927 р. вийшов з ВАПЛІТЕ разом з Яловим і Досвітнім, щоб врятувати спілку.

13 травня 1933 р. застрелився у відгук на арешт Ялового:

«Арешт Ялового — розстріл цілої генерації. За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію, за генерацію Ялового перш за все відповідаю я. Як я люблю життя — ви й не уявляєте. Сьогодні 13. Пам’ятаєте, я я був закоханий у це число?
Страшно боляче.
Хай живе комунізм! Хай живе соц. будівництво! Хай живе компартія!»

У розпалі літературної дискусії (1925-1928 рр.), яку розпочав М. Хвильовий, з’являються цикли памфлетів:

1) «Про сатану в бочці або про графоманів, спекулянтів та інші просвіти».

2) «Камо грядеши»(куди йдеш).

3) «Думки проти течії».

4) «Апологети писаризму».

Збірки:

-         1921р. «Молодість» — перша поетична збірка

-         1922р. «Досвітні симфонії» — поезії

-         1931р. «Старі поезії» (вибране) — поезії

-         1923р. «Сині етюди» — перша збірка оповідань

-         1924р. «Осінь»

Деякі твори:

-         1923р. новела «Наречений»

-         1924р. новела «Я(Романтика)»

-         1924 р. «Повість про санаторійну зону»

-         1927р. оповідання «Мати»

-         1927р. роман «Вальдешнепи»

-         1928р. повість «Сентиментальна історія»

-         1929р. повість «Іван Іванович»