Олександр Олесь

Справжнє прізвище — Кандиба

(1878-1944)

Символіст

 Народився 4 грудня 1878 року в м. Білопілля Слобожанщини, Сумської області в чумацько-селянській сім’ї.

Закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова.

Брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з’являються його перші вірші.

Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки змушений був залишити його.

У 1903р. вступив до Харківського ветеринарного інституту. Опісля працює на Дарницькій скотобійні.

Визначальним фактом у житті стала поїздка на відкриття пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві.

Творчість виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944).

Подорож Гуцульщиною у 1912 р. збагатила поета незабутніми враженнями.

У 1913 р. побував в Італії.

Після більшовицького жовтневого перевороту опиняється за кордоном (1919). За кордоном оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі, видає ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною.

На твори, писані Павлом Тичиною на замовлення партії, Олександр Олесь відгукнувся віршем-докором «І ти продався їм, Тичино…».

22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича.

Основні твори:

• збірка «З журбою радість обнялась»
• збірка «Княжа Україна»
• драматична поема «Ніч на полонині»
• драматичний етюд «По дорозі в Казку».

Інші твори:

• «Брати-вигнанці, пригадаймо…»
• «В болотах жаби рай знайшли…»
• «В Вас стільки сонця золотого…»
• «В вигнанні дні течуть, як сльози…»
• «Зима пройшла, весна минає…»
• Зимою
• «Золоті хвилини линуть…»
• «І ти продався їм, Тичино…» (1928)
• «Ні, душу мучити свою…»
• «Ні, забуття не дасть мені й сама природа…»
• «О правда! Мій народ смішний безкрає…»
• «О принесіть як не надію…»
• «О слово рідне! Орле скутий!..»
• «Одну я любив за веселість…»
• «Очі — дві волошки в житі…»
• «Хтось постукав в моє серце…»
• «Хтось ударив без жалю по серцю моїм…»
• Чари ночі
• «Чи вгледжу ще свою країну…»
• Юнацька пісня
• «Я закоханий… Люблю!..»
• «Я сонця жду, і сонце зійде…»
• «Як любо, як безмежно любо жити…»
• «Солов’єва пісня ллється…»
• «Сонце на обрії, ранок встає…»
• «Тікаю від крові до сонця, квіток…»
• «Уймають болі єдині сни…»