Народився 3 квітня 1918р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська.

Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики.

З 1937р. активно починає друкуватися у періодиці.

У 1938р. вступає до Харківського університету.

Брав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось.

Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР.

У 1963р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію.

Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик.

У 1959-1971р. очолював Спілку письменників.

Відроджував українську культуру, мову та націю.

Помер 16 липня 1995р.

Творчість:

-         повість «Стокозове поле»

-         роман «Людина і зброя»

-         книжка «Фронтові поезії»

-         роман «Прапороносці»

-         повість «Земля гуде»

-         новела «За мить щастя»

-         збірка «Новели»

-         повість «Микита Братусь»

-         роман у новелах «Тронка»

-         роман «Собор»

-         та інші.