Ольга Кобилянська

(1863-1942)

Народилася у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині у багатодітній сім’ї.

Через 5 років після народження батька перевели до м. Сучави. Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 — у Чернівцях.

Навчалася у німецькій школі.

Перші її літературні твори написані німецькою мовою, пізніше почала писати рідною мовою.

Взяла активну участь у феміністичному русі, ставши у 1894 однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині».

Творчість Кобилянської 1920-1930-х рр., коли Буковина опинилася під владою Румунії, проходила у складних умовах.

У творах Кобилянської періоду першої світової війни та часів румунського панування з’явилися деякі нові мотиви.

Творчість Кобилянської 1920-1930-х рр. підпадала під вплив символізму.

Померла 21 березня 1942 року.

Твори:

• Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини (1880) — оповідання німецькою мовою
• Воля чи доля? (1883) — оповідання німецькою мовою
• Картинки з життя Буковини 1885 — оповідання
• Вона вийшла заміж (1886—1887) — оповідання
• Людина (1886) — повість
• Impromtu phantasie (1894)
• Valse melancolique (1894)
• Рожі (1896) — мініатюра
• Він і вона (1895) — оповідання
• Земля (1895–1901) — повість
• Аристократка (1896)
• Некультурна (1897) — новела
• Що я любив (1896) — мініатюра, оповідання
• Покора (1898)
• Під голим небом (1900) — нарис
• Смутно колишуться сосни (1901) — мініатюра
• Мої лілеї (1901) — мініатюра
• Самітно мені на Русі (1902) — мініатюра
• До світа (1903)
• Через кладку (1905) — оповідання
• В долах (1907) — мініатюра
• В неділю рано зілля копала… (1908)
• Весняний акорд (1910) — мініатюра
• Лист засудженого вояка до своєї жінки (1917)
• Назустріч долі (1917)
• Сниться (1917)
• Вовчиха (1923) — оповідання
• Зійшов з розуму (1923)
• Але Господь мовчить… (1927)
• Пресвятая Богородиця, помилуй нас! (1928)
• Не смійтесь (1933)