Просте речення може ускладнюватись однорідними членами речейння, відокремленими членами речення, вставними і вставленими конструкціями, звертаннями: Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим (О. Довженко). Першу частину цього складного речення ускладнено поширеним звертанням (виділене крапками), а другу — відокремленою обставиною й однорідними присудками.

Однорідні члени речення

Однорідними називають члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, вони відповідають на однакове питання, відносяться до одного чле­на речення й виконують однакову синтаксичну роль: Червоне сонце закотилося в імли, розчинилося в ній десь там, за непроникною пеленою, пірнуло за обрій (В. Думанський).

Розділовий знак	Правило	Приклади
Кома ставиться між одно­рідними членами речення	поєднаними безсполучниковим зв’язком[О, О, О]	Ось виструнчились у весня­ному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші (О. Копиленко).
	поєднаними протиставним сполучником а, але, та (-але), зате, проте, однак [О, а О]	Будь сміливим не язико, а ділом (Нар. тв.).
	поєднаними повторюваними сполучниками[і О, і О]; [ні О, ні О]; [то О, то О]; [чи О, чи О]; [чи то О, чи то О]; [не то О, не то О]; [або О, або О]Зверніть увагу! Якщо частина однорідних членів поєднана без­сполучниковим зв’язком, а час­тина за допомогою сполучників, то кома ставиться між усіма од­норідними членами (у тому чис­лі й перед першим сполучником) [О, О, і О, і О]	Не то сон, не то забуття склепляло повіки (М. Коцю­бинський).Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко).
	веденими парамиЗверніть увагу! Якщо однорідні члени поєднані парними сполуч­никами не тільки…, ай…; не тільки…, але й; як…, так і… ;хоч…, але…; не стільки… у скільки…; не стільки…, як…; не так…, як… , то кома ставиться перед другим компонентом [як О, так О]	Повторах і пасіках, по байбаках і долинах ні на хвилину не затихав спів (В. Шевчук). Батько хоч і нічого ж говорить, та все пильно на мене поглядає (Марко Вовчок).
Крапка з комою ставиться	між поширеними однорідними чле­нами речення, особливо якщо в се­редині хоч би одного 3 них є коми [О; О]	На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко).
Тире	Між однорідними членами речен­ня з безсполучниковим протистав­ним зв’язком (на місці ніби пропу­щеного сполучника а) [О-О]	3 гоподи не біжить -вихором вилітає Мар’яна (М. Стельмах).

Зауважте! Кома не ставиться між компонентами усталених сполук типу і так і сяк, і туди і сюди, і вдень і вночі, ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні вдень ні вночі, ні риба ні м’ясо, а також між однорідними членами речен­ня, що поєднуються повторюваним сполучником і утворюють тісну смислову єдність: Ні вдень ні вночі не стихає клепання коси.

Однорідні й неоднорідні означення

Означення однорідні, якщо	Приклади
характеризують предмет и одному плані	Пливла весна, на степи-килими сипала сині, блакитні, жовті, зелені стрічки (С. Васильченко).
суто позитивні або суто негативні за значенням	На липах з’явилось свіже, молоде, пашне листя (В. Собко). Холодний, різкий вітер немилосерд­но бив в обличчя (М. Коцюбинський).
вжиті в переносному значенні (епітети)	Із невлежаного туману вийшов синьооюш, золо-точубий вересень (М. Стельмах).
перше непоширене (прикметник чи дієприк­метник), а друге пошире­не (словосполучення)	Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий, скручений дочкою листочок (О. Донченко).
кожне наступне означен­ня підсилює, уточнює або пояснює попереднє	Батьків на випускному вечорі полонило особливе ніжне почуття до своїх дітей і до школи (3 газети).
стоять після означуваного слова	Бери шаблю гостру довгщпа йди воювати (Нар. тв.).

Зауважте! Якщо прикметники-означення характеризують предмет у різних планах, то вони неоднорідні й між ними кома не ставиться: Київські сизі гори стали фіолетові (І. Нечуй-Левицький).

Зауважте! Якщо із двох означень перше поширене (словосполу­чення), а друге непоширене (прикметник чи дієприкметник), ТО ВОНИ неоднорідні й між ними кома не ставиться, порівняйте: Понад самою Ворсклою на вилизаному хвилею вологому піску лежали впродовж берега люди (О. Гончар) і Понад самою Ворсклою на вологому, вилезаному хвилею піску лежали впродовж берега люди.

Двокрапка й тире при однорідних членах речення з узагальнювальним словом

Узагальнювальне слово — назва, що охоплює всі перелічувані в ре­ченні предмети, ознаки, дії чи обставини (вони є однорідними членами). Значення узагальнювального слова розкривається через однорідні члени речення: Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчи­нились і з дверей повискакували всі: і Карно, й Лаврін, і Кайдагииха, й Ме-латка (І. Нечуй-Левицький).

Узагальнювальними словами, як правило, бувають займенники (все, всі, ніхто, ніщо) й прислівники (всюди, скрізь, ніде та т.), рідше — слово­сполучення. Узагальнювальні слова виступають тим самим членом речен­ня, що й однорідні члени.

Розділовий знак	Правило	Приклади
двокрапка	після узагальнювального слова перед однорідними членами речення (після узагальнювального слова можуть стояти слова як-от, а саме, наприклад] у такому разі перед цими словами треба ставити кому, а після них — двокрапку)	Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б. Олійник).Багато поетів, а саме: Б. Олій­ник, Л. Костенко, П. Тичина — оспівували давню й нову красу Києва (3 довідника).
тире	після однорідних членів ре­чення перед узагальнюваль­ним словом	Тонкі брови, русяві дрібні куче­рі, тонкий ніс, рум ‘яні губи — усе дихало молодою парубочою красою (І. Нечуй-Левицький).

Зауважте!Якщо однорідними членами, що стоять після узагальню­вального слова, речення не закінчується, то перед ними ставиться дво­крапка, а після них — тире: Усі квіти: маки, ромашки, волошки — тягнуться до сонця (М. Коцюбинський).

Відокремлення додатків

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення, виокрем­лення і вводяться в речення прийменниками крім, окрім, опріч, за­мість, за винятком, на відміну від, особливо, наприклад, зокрема:
Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле (І. Нечуй-Левицький). Окрім кімнат для навчання й відпочинку,  споруджено літній і зимовий басейни (3 газети). Додатки відокремлюють комами.

Відокремлення обставин

Здебільшого відокремлюються обставини, виражені дієприслівни­ком, дієприслівниковим зворотом, а також іменником у непрямих відмін­ках чи прислівником. Обставини відокремлюють комами.

Зауважте! Дієприслівники легко визначити за суфіксами -учи-, (-ючи-); -ачи- (-ячи-); -ти-, -вши-: співаючи, лежачи, прийшовши.

Обставини, виражені	Відокремлюються	Не відокремлюються
дієприслів­ником	як перед присудком, так і після нього: Падаючи, сніжинки витаниьовивали вальс (І. Коваль). Полягали спати, повечерявши.	із значенням способу дії (відповідає на питання як?) після присудка: Пішов козак ОЛШШи (Т. Шевченко). Цю вправи виконують лежачи.
дієприслів­никовим зворотом	як перед присудком, так і піс­ля нього: Чоми ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю? (Л. Костенко). Швидко повечерявши, поляга­ли спати (Панас Мирний).	фразеологічного типу: Годі вже панами сидіти згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький).
прислівни­ком, імен­ником у непрямих відмінках (частіше з прийменни­ком)	із значенням уточнення місця, часу чи способу дії (при цьому обставин має бути не менше двох, друга з яких відокремлюється, бо вужча за значенням, кон­кретніша): Десь за селом, на гонах далеких, гасло сонце (А. Головко). Лис Микита обережно, лисячим звичаєм, виліз із нори (І. Франко). Зустрінемося закількаднів, у п’ятницю.	якщо обставини різні за зна­ченням (одна обставина часу, а друга — місця чи навпаки): Серед ночі над степом ані хма­ринки (В. Підмогильний).

Зауважте! Не відокремлюються дієприслівникові звороти-обстави-ни, що приєднуються сполучником і як однорідний член речення до ін­ших обставин: Бійці боролися мужньо іне шкодуючи свого життя.

Зауважте! За бажанням автора відокремлюються обставини, що вводяться словами всупереч, наперекір, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, у зв’язку з, на відміну від, особливо: Звідси, особливо вночі, у всій своїй величі й красі виступає древній і вічно молодий Київ (Я. Ваш). Кожен етап змагання треба проходити згідно з правилами (3 інструкції).

Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками почина­ючи з, кінчаючи, незважаючи на: Незважаючи на насприятливк погоду, ми все ж таки поїхали відпочивати до моря.

Відокремлення означень

Здебільшого відокремлюють означення, що виражені дієприкметни­ковим зворотом чи прикметниками. Означення, як правило, відокремлю­ють комами, рідше — тире.

Зауважте! Для відокремлення означень визначальними стають такі критерії:

• чим виражене означення (прикметником, дієприкметником чи діє­прикметниковим зворотом; іменником у непрямих відмінках);
• кількість означень (одне чи кілька);
• місце означення щодо означуваного слова (перед ним, після нього чи на відстані від нього);
• чим виражене означуване слово (іменником, займенником чи, вза­галі, пропущене, уявне).

Означення, виражені	Відокремлюються	Не відокремлюються
Узгоджені означення
дієприкмет­никовим зворотом	після означуваного слова: День, залитий сонячним теплом, поволіволі згасав (І. Коваль).	перед означуваним сло­вом: Залитий сонячним теплом день поволі згасав.
кількома прикметни­ками чи дієприкмет­никами	після означуваного слова, якщо перед ним уже є означення: Досвіні огні, переможні, урочисті, прорізали темряву ночі (Леся Українка).	якщо перед означуваним словом немає означення, то відокремлення зале­жить від бажання автора: Огні переможні, урочі прорізали темряву ночі і Огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (такі означення частіше відокремлюють, ніж не відокремлюють)
прикметни­ком, дієпри­кметником, дієприкмет­никовим зворотом	к перед, так і після означува­ного слова, вираженого особо­вим займенником: Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця (О. Гон­чар). Стримана й чемна, вона була дуже вродливою з лиця. Щасливими покидали футболь­не поле (3 газети). Означуване слово-займенник може бути пропущене: Окрилений, покидаю своє весняне пристанище й вирушаю до­дому (І. Коваль).
прикметни­ком, дієпри­кметником, дієприкмет­никовим зворотом	якщо між означенням і означу­ваним словом стоять інші члени речення: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О. Довженко). Зорі спада­ли з неба, білі, непрозорі, і кла­лися в намети (Леся Українка).
Неузгоджені означення
іменниками в непрямих відмінках (з приймен­никами чи без них)	як перед, так і після означуваного слова: В окулярах і в чорному платті, трохи манірна, Лідя нага­дувала класну наглядачку старих часів (О. Донченко). Вийшов з хати дід Грииай, в одній сорочці, в крамних синіх штанях(І. Нечуй-Левицький).
інфінітивом	перед яким можна поставити а саме. Нам випала завидна роль — бути біля джерела оновлення життя (3 газети). Це вже звичка в мене така — поговорити! (Б. Харчук).	перед яким не можна поставити а саме: Стала наближатися година вирушати в дорогу (С. Васильченко).

Зауважте! Означення, виражене дієприкметником чи дієприкмет­никовим зворотом, що стоїть перед означуваним словом, відокремлюєть­ся комами лише тоді, коли воно має обставинний відтінок причини (пе­ред означенням можна поставити слова будучи, бувши): Знесилений кінь зупинився. Налякані громом, курчата збилися докупи.

Зауважте! Перед непоширеними означеннями, що стоять у кінці ре­чення, ставиться, як правило, тире: Великі асигнування передбачено на розвиток металургії — норної і кольорової (3 газети).

Відокремлення прикладки

Прикладка — різновид означення, тож і відокремлюється вона в тих же нипадках, що й означення.