Складнопідрядним називають складне речення, частини якого не рівноправні за змістом та граматично і поєднані підрядним сполучником чи сполучним словом: Культурна людина та, яка залишається культурною на самоті (О. Гончар).
У складнопідрядному реченні є головна частина (схематично її позначають квадратними дужками) і підрядна (схематично її позначають круглими дужками), що приєднується до головної сполучниками підрядності (бо, якщо, що, тому що, як тільки тощо) чи сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, як, коли, де).
| Сполучники підрядності | Сполучні слова |
|---|---|
| сполучник — службова частина мови, тому членом речення не буває | займенник або прислівник — самостійні частини мови, а отже, є членами речення |
| Мені завжди здавалось, що и Греції навіть статуї теплі (Л. Костенко). | Музика — журкіт води, що струменить у фонтанах (О. Гончар). |
У реченні Музика — журкіт води, що струменить у фонтанах підрядна частина приєднується до головної сполучним словом що, яке є займенником (ужите замість іменника «вода») і виконує роль підмета. На місці слова що можна поставити іменник вода з попереднього речення: вода струменить у фонтанах.
Також запам’ятайте й такий спосіб перевірки статусу слова: коли що можна замінити словом який чи котрий, то воно є займенником, адже сполучники не можуть змінюватися за відмінками і числами чи мати рід (який, котрий — чол. рід, однина, називн. відм.).
Запам’ятайте: підрядна частина здебільшого починається із сполучника чи сполучного слова.
Типи складнопідрядних речень
| Тип підрядного речення | Питання / сполучники чи сполучні слова | Приклад |
|---|---|---|
| означальне | який? яка? яке? які? | Життя — це оббирання з реп’яхів, що пазурами уп’ялися в душу (Л. Костенко). |
| спол.: що, щоб, ніби; спол. сл.: який, чий, котрий, що, де, куди, звідки | ||
| з’ясувальне | хто? що? кого? чого? | Не можна допустити, щоб людиною керував страх (О. Гончар). |
| спол.: що, як, щоб, мов, ніби, наче, аби, якби, коли, поки, доки, чи спол. сл.: який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, як, чому | ||
| обставинне місця | де? куди? звідки? | Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филипович). |
| спол. сл.: де, куди, звідки | ||
| обставинне часу | коли? як довго? доки? з яких пір? | Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.). |
| спол.: як, після того як, відколи, відтоді як, з тих пір як спол. сл.: коли, поки, доки |
||
| обставинне способу дії, міри і ступеня | як? яким способом? якою мірою? наскільки? | Сердега так перелякався, що аж тремтить (Л. Глібов). |
| спол.: що, чим…тим, аж, що аж спол. сл.: як, скільки, наскільки |
||
| обставинне порівняльне | як? | Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко). |
| спол.: як, ніби, наче, мовби спол. сл.: як |
||
| обставинне умови | за якої умови? | Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). |
| спол.: якщо, коли, якби, як, раз, аби | ||
| обставинне причини | чому? через що? з якої причини? | Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко). |
| спол.: бо, що, оскільки, адже, тому що, через те що, внаслідок того що, у зв ‘язку з тим що | ||
| обставинне мети | з якою метою? навіщо? для чого? | Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко). |
| спол.: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб | ||
| обставинне допустове | незважаючи на що? | Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Шевченко). |
| спол.: хоч, хай, незважаючи на те що, дарма що | ||
| обставинне наслідку | умовно можна поставити питання і що ж? і який наслідок? | Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). |
| спол.: так що |
У підрядних обставинних наслідку кома ставиться перед сполучником так що. Якщо кому поставити перед що, то утвориться підрядне міри і ступеня: Теплий туман наливав балку по самі вінця так, що дерева потопали в ньому.
