Словосполучення — це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку (одне із слів у ньому є головним, а інші граматично залежні від нього): читати (що?) новелу; пишатися (ким?) братом; пишний (який?) сад.

Не вважаються словосполученнями:

а)  поєднання службового слова (прийменника, сполучника, частки)
з повнозначним: навколо озера, якби проспівав, для тебе, ідіть же;
б) складені форми майбутнього часу: буду писати (писатиму), будемо плавати (плаватимемо); складені форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш вибагливий, найменш успішний, менш упевнено, найбільш урочисто;
в) фразеологізми: не в тім’я битий, ловити гав, ахіллесова п’ята;
г)  підмет з присудком: соловей співає, минають дні;
ґ) сполуки слів із сурядним зв’язком (однорідні члени): небо і земля, батьки і діти, не друг, а ворог.

За будовою словосполучення поділяються на прості (вони склада­ються з двох повнозначних слів: стиглі вишні, виразно читати, іти з батьком) і складні (до складу входить більше ніж два повнозначних сло­ва: слухати цікаву лекцію, старанно готувати піцу).

У словосполученні виділяють головне і залежне слова. Від головного слова до залежного ставиться питання, за допомогою якого встановлюється змістовий зв’язок (годувати (чим?) борщем). Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення залежного слова або закінчення і прийменника.

Типи словосполучень за значенням головного слова:

1) дієслівні — головним словом виступає дієслово (читати швидко, плакати слізьми);

2) іменні — головне слово виражене іменником, прикметником, займенником, числівником (твір учня, п’ять книг).

3) прислівникові— головним словом є прислівник (дуже добре, пізно вночі).

Словосполучення бувають непоширені та поширені. Непоширені складено з двох слів (головного й залежного), які є самостійними частинами мови. Наприклад:чудова мелодія, співати хором. Поширене словосполучення складається з трьох і більше слів. Наприклад: збірник народних пісень, зустрінемося на шкільному святі рідної мови.

 Типові помилки в будові словосполучень:

 

Неправильно	Правильно
три хлопця	три хлопці (числівники два, три, чотири вживаються з іменниками у формі називного відмінка множини)
бити по вікнам	бити по вікнах (іменники у формі місцевого відмінка слід уживати із закінченням -ах (-ях)
перетворитися в тополю	перетворитися на тополю
вищий брата	вищий за брата, вищий від брата
знущатися над кимсь	знущатися з когось
хворіти віспою	хворіти на віспу
не чути промову	не чути промови
дякувати брата	дякувати братові