Пятница, 27.12.2024, 21:47

Освіта на базі Гімназії №2 ВМР

Неофіційний сайт школи. Автор - Кренцін Михайло

Меню сайту
Наше опитування
Чи знаєте ви хоч одну мову програмування?
Всего ответов: 1
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0





Яндекс.Метрика
Форма входу
Пошук
Календар
«  Декабрь 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту
  • Сайт школи-гімназії №2
  • Центр розвитку школярів в Інтернеті
  • Сайт інтернет олімпіад ФМГ№17
  • Система перевірки знань
  • Програмування та радіотехніка - Мішатронік
  • ВРЦОЯО - ЗНО
  • Лабораторія інформаційно-комунікаційних технологій
  • ДПА
  • Вивчення інформатики
  • Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
  • Обласний центр технічної творчості учнівської молоді (ОЦТТУМ)
  • Освітній портал
  • НОУ "Интуит"
  • Погода у Вінниці

    Словосполучення

     
     

    Словосполучення — це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку (одне із слів у ньому є головним, а інші граматично залежні від нього): читати (що?) новелу; пишатися (ким?) братом; пишний (який?) сад.

    Не вважаються словосполученнями:

    а)  поєднання службового слова (прийменника, сполучника, частки)
    з повнозначним: навколо озера, якби проспівав, для тебе, ідіть же;
    б) складені форми майбутнього часу: буду писати (писатиму), будемо плавати (плаватимемо); складені форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш вибагливий, найменш успішний, менш упевнено, найбільш урочисто;
    в) фразеологізми: не в тім’я битий, ловити гав, ахіллесова п’ята;
    г)  підмет з присудком: соловей співає, минають дні;
    ґ) сполуки слів із сурядним зв’язком (однорідні члени): небо і земля, батьки і діти, не друг, а ворог.

    За будовою словосполучення поділяються на прості (вони склада­ються з двох повнозначних слів: стиглі вишні, виразно читати, іти з батьком) і складні (до складу входить більше ніж два повнозначних сло­ва: слухати цікаву лекцію, старанно готувати піцу).

    У словосполученні виділяють головне і залежне слова. Від головного слова до залежного ставиться питання, за допомогою якого встановлюється змістовий зв’язок (годувати (чим?) борщем). Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення залежного слова або закінчення і прийменника.

    Типи словосполучень за значенням головного слова:

    1) дієслівні — головним словом виступає дієслово (читати швидко, плакати слізьми);

    2) іменні — головне слово виражене іменником, прикметником, займенником, числівником (твір учня, пять книг).

    3) прислівникові— головним словом є прислівник (дуже добре, пізно вночі).

    Словосполучення бувають непоширені та поширені. Непоширені складено з двох слів (головного й залежного), які є самостійними частинами мови. Наприклад:чудова мелодія, співати хором. Поширене словосполучення складається з трьох і більше слів. Наприклад: збірник народних пісень, зустрінемося на шкільному святі рідної мови.

     Типові помилки в будові словосполучень:

     

    Неправильно Правильно
    три хлопця три хлопці (числівники два, три, чотири вживаються з іменниками у формі називного відмінка множини)
    бити по вікнам бити по вікнах (іменники у формі місцевого відмінка слід уживати із закінченням -ах (-ях)
    перетворитися в тополю перетворитися на тополю
    вищий брата вищий за брата, вищий від брата
    знущатися над кимсь знущатися з когось
    хворіти віспою хворіти на віспу
    не чути промову не чути промови
    дякувати брата дякувати братові
     

     

    Єдина Країна! Единая Страна!