Сполучник — службова частина мови, яка вживається для сполучення однорідних членів речення або частин складного речення і виражас смислові зв’язки між ними (Реве (та) стогне Дніпр широкий. Соловей не співає,(якщо) їжі вже не має).
Групи сполучників за значенням
| Сурядні (з’єднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення) | Підрядні (поєднують головну та залежну частини складнопідрядного речення) |
| єднальні:
і, й, та (і), і…і, ні…ні, ані…ані, не тільки … а й
|
причинові: бо, тому що, через те що, оскільки, у зв ‘язку з тим що |
| часові: коли, тільки, як, щойно, ледве, як тільки, після того як | |
| протиставні:
а, але, та (але), зате, проте, однак |
умовні: якщо, якби, як, аби, коли, коли б, якщо…то |
| мети: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб | |
| розділові:
або, чи, хоч, або…або, чи…чи, хоч…хоч, то…то, чи то…чи то, не то…не то |
допустові: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай |
| порівняльні: як, мов, наче, неначе, немов, ніби, немовбито | |
| з’ясувальні: що, щоб, як | |
| міри та ступеня: аж, що аж, що й | |
| наслідкові: так що |
Групи сполучників за будовою
| Прості | Складні (пишуться завжди разом) | Складені (пишуться завжди окремо) |
| і, й, а, але, та, чи, бо, як, коли, хоч | якби (як + би), щоб (що + б), зате (за + те), немов (не + мов) | тому що, дарма що, для того щоб, так що |
Групи сполучників за вживанням
| Одиничні | Повторювані | Парні |
| а, але, зате, проте, однак, бо, коли (Караюсь, мучуся, але не каюсь ). | і..і, ні…ні, або…або, то…то, не то…не то (Місяць …то виринав, то потопав). | хоч…але, не тільки…а й, як…так і, якби…то й (Як дбаєш, так і маєш). |
Треба відрізняти сполучники від однозвучних з ними повнозначних пі і в із прийменниками або частками, які пишуться окремо
| Сполучники | Однозвучні слова |
| • не мають лексичного значення | • мають лексичне значення |
| • не є членами речення | • є членами речення |
| • не відповідають на питання | • відповідають на питання |
| • можна замінити сполучником-синонімом | • не можна замінити сполучником-синонімом |
| • здебільшого не наголошуються | • на повнозначне слово падає наголос |
| проте, зате ( = але, однак)
Землю омив рясний дощ, проте не приніс прохолоди. |
про те, за те
(прийменник із займенником) Я думаю про те, до якого університету вступати. |
| якби, якщо ( = коли б)
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. |
як би (прислівник з часткою), як що (займенник з часткою) Як би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш. |
| щоб ( = аби)
Щоб руки вміли, треба працювати головою. |
щб б (займенник із часткою)
Що б не трапилося, усе мине. |
Зауважте! Разом пишуться сполучники мовби, немовби, немовбито, нібито, притому, причому і подібні.
Через дефіс пишуться сполучники тим-то, отож-то, тільки-но, тому-то.
