• Розстріляне відродження 
• Зачинатель молодої української прози

Народився 2 лютого 1901р. у с. Чаплі.

Закінчив церковноприходську школу та Катеринославське реальне училище.

Навчався  у Катеринославському університеті

У 1920-1921р. працював учителем.

1921р. — вирушає до Києва і працює бібліографом у Книжковій палаті

Одружується з донькою священика Катериною Червінською у Ворзелі, подружжя поселяється в Києві.

Працював редактором у видавництві «Книгоспілка», а з 1925р. — у журналі «Життя й революція»

Стає організатором літературної організації «Ланка», а потім МАРСу.

1929р. — переїздить до Харкова, де починаються репресії проти нього.

1933-1934р. — пише останній твір «Повість без назви..», яку так  і не закінчив.

8 грудня 1934р. заарештовано

9 червня 1935р. прибув на Соловки як особливо небезпечний політичний злочинець.

В період з 27 жовтня по 3 листопада 1937р. розстріляли в урочищі Сандармох.

У 1956р. був посмертно реабілітований.

Твори:

-         перше оповідання – «Важке питання»

-         1919р. «Гайдамаки», «Ваня»

-         1920р. перша книга «Твори. Т. 1»

-         1921р. повість «Остап Шаптала»

-         1924р. «Сонце сходить»

-         1925р. оповідання «Син»

-         1927р. збірка «Проблема хліба»

-         1928р. роман «Місто»

-         1930р. роман «Невеличка драма»

-         1933р. оповідання «З життя Будинку»

-         1934р. «Повість без назви..» (незакінчена)