ЗАЙМЕННИКЗайменник — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх. Займенники співвідносяться з певними іменниками, прикметниками, числівниками, тому, подібно до цих частин мови, відповідають на питання: хто? що? який? чий? котрий? скільки?.
Розряди займенників за значенням
Морфологічні ознаки. Усі займенники змінюються за відмінками, а співвідносні з прикметниками можуть мати ознаки роду й числа. Синтаксична роль. У реченні займенники виступають тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники, з якими вони співвідносяться: Так ніхто не кохав. Незнаний нам початок і кінець. Моя любов чолом сягала неба. Зауважте! Слово що може виступати в складнопідрядному реченні в ролі займенника (як сполучне слово) і в ролі сполучника. Займенник що в реченні відповідає на питання, виконує синтаксичну роль і може бути замінений на займенник який або інше повнозначне слово. Сполучник що не відповідає на питання, не є членом речення і не може бути замінений на повнозначне слово.
Правопис займенників
|