Балада «Бондарівна» виникла в середині XVIII ст., відобразивши один із типових життєвих випадків доби свавільного панування польської шляхти на Правобережній Україні. Це історична балада. Про її надзвичайну популярність свідчить той факт, що вона відома в ста сімдесяти п’яти варіантах. У чому ж секрет її популярності? Автор-народ поєднав у цьому творі гострий драматизм баладного сюжету соціального забарвлення із глибокою симпатією до сміливої і гордої героїні Бондарівни. Образів-персонажів у баладі небагато: Бондарівна, пан Каньовський, старий Бондар, селяни — «добрі люди», жовніри. Головним є образ Бондарівни — молодої вродливої українки.
У вирішальній ситуації дівчина виявляє себе як горда, вольова натура, здатна на самопожертву, але непохитна. Привабливість особи Бондарівни й високий трагізм балади ґрунтується саме на ідеальній цнотливості української дівчини, що вистояла перед пропозиціями й погрозами розбещеного пана Каньовського. Епізодична постать батька дівчини, старого Бондаря, уособлює в собі не лише батьківський біль за втраченою дочкою, а й виражає народне ставлення до події та її учасників.
