Пятница, 27.12.2024, 21:51

Освіта на базі Гімназії №2 ВМР

Неофіційний сайт школи. Автор - Кренцін Михайло

Меню сайту
Наше опитування
Який ваш найулюбленіший предмет?
Всего ответов: 5
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0





Яндекс.Метрика
Форма входу
Пошук
Календар
«  Декабрь 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту
  • Сайт школи-гімназії №2
  • Центр розвитку школярів в Інтернеті
  • Сайт інтернет олімпіад ФМГ№17
  • Система перевірки знань
  • Програмування та радіотехніка - Мішатронік
  • ВРЦОЯО - ЗНО
  • Лабораторія інформаційно-комунікаційних технологій
  • ДПА
  • Вивчення інформатики
  • Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
  • Обласний центр технічної творчості учнівської молоді (ОЦТТУМ)
  • Освітній портал
  • НОУ "Интуит"
  • Погода у Вінниці

    Коротко про «Любіть Україну»

     
     

    Володимир Сосюра

    «Любіть Україну»

      (1944)

    Літературний рід: лірика.

    Жанр: ліричний вірш.

    Вид лірики: патріотична.

    Провідний мотив: щира любов до рідної України.

    Віршовий розмір: амфібрахій.

    З історії вірша: 1951 р. в газеті «Правда» з’явилася стаття «Протав идеологических извращений в литературе», у якій В. Сосюру за цей вірш засуджено як буржуазного націоналіста, адже «страшними» для тодішніх інтернаціоналістів видалися такі рядки з вірша: «Без неї ніщо ми, як порох і дим!»

    Літературознавці про вірш. У цьому вірші поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі…

    Цей вірш став хрестоматійним, проте й досі друкується не за пер­шою публікацією 1944 р., а за «причесаною» радянською цензурою. По­рівняймо, наприклад, різні варіанти п’ятої строфи: донедавна її текст звучав так: вона, тобто Україна, «…у квітці, в пташині, в електровог-нях…», натомість у В. Сосюри: «…у квітці й пташині, в кривеньких ти­нах…». Здавалося б, зміна лише кількох слів, але вона спотворювала па­фос твору, думку поета, його справжні почуття до України. Електровог-ні — символ радянської влади, її здобутків, кривенькі тини — символ споконвічного селянського хліборобського краю, не завжди щасливого, але свого, рідного, єдиного, наділеного щедрою долею і Божою ласкою.

    Простота художніх засобів і їхня довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загаль­нолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрим серцем на добро, добрі вчинки — цим ти звеличиш і прославиш своє ім’я, свою Україну у віках (Н. Бернадська).

     

    Єдина Країна! Единая Страна!